Павло Думка - український письменник

Біографія

В історії української літератури та вітчизняної культури на схилі минулого та початку нашого століття увійшов поет і невтомний культурно-громадський діяч Павло Думка.

Павло Андрійович Думка народився 21 березня 1854 р. в с. Купчинцях на Тернопільщині в хліборобній селянській родині. Він був шостою і останньою дитиною в сім'ї. Його батьки скоро повмирали від важкої праці, і малий Павло залишився жити у свого старшого брата Михайла.

Здібний, допитливий хлопчина успішно закінчує початкову школу в Купчинцях, далі тягнеться до науки. Деякий час працює і навчається в купчинецького дяка. Самотужки оволодіває різьбою. Вчиться на майстра по дереву в Тернополі, згодом опановує столярство і різьбярство у двох приватних школах у Львові.

Зі Львова повертається знову додому, займається майстеркою у рідного брата Михайла і поповнює свої знання самоосвітою.

У 1876 р. наймається на роботу до відомого москвофільського письменника і громадського діяча Івана Наумовича у місті Скалаті. Робить вулики для пасіки, привчається практично до бджільництва, читає оізноманітні літературні видання з багатої бібліотеки Наумовича.

Повернувшись додому, заробляє гроші із своєї майстерки, веде пасіку разом з братом Михайлом. А коли заробив трохи грошей, то вирішив купити хату, частину якої згодом віддає для читальні «Просвіти». З ініціативи П. Думки при купчинецькій читальні «Просвіти», що була заснована в 1895 році, були організовані невдовзі хоровий, драматичний І сільськогосподарський гуртки. Діяло тут активно і товариство твере­зості. Ще молодим та енергійним він прийме діяльну участь у славному хорі пароха Вітошинського (1838—1901) у сусідньому селі Денисові.

У 1890 р. П. Думка, С. Гарматій, М. Южин активно вливаються в українську радикальну партію, засновану у Львові І. Франком і М. Павликом. Стають її лідерами. До речі, П. Думка майже на всіх з'їздах української радикальної партії входив до її керівного органу як активний громадський діяч та оратор, захисник селянських низів, української культури та освіти.

За ініціативою П. Думки 28 червня 1892 р. у с.Купчинцях вперше було організоване товариство «Сокіл».

Діапазон багатогранної діяльності Павла Думки помітно розши­рюється, його ім'я стає відомим у Львові, Тернополі, Станіславі, Коло­миї, у багатьох галицьких містах і селах. Його поезії та полум'яні публіцистичні статті друкуються у львівських авторитетних журналах і газетах, календарях, а також шкільних читанках.

Перші поезії почав друкувати П. Думка у 1884 р.

Ранні твори поета — це переважно сумні зітхання. У таких віршах, як «Восени», «Весняна думка», «Молитва рільника», автор з гіркотою малює страждання, нестатки, курні хати, важку хліборобську працю селянства.

Заслуговує на увагу вірш поета «Жіноча доля», де показано типові наслідки тодішнього насильного шлюбу.

У віршах «До руських хлопів» (1895), «До братів», «До братів хлопів» (1900), «До братів радикалів» (1907) П. Думка закликає до соціального і національного визволення українців, що терплять важкий гніт понево­лювачів.

Поетичні твори П. Думки високо оцінював великий І. Франко у своїй статті «Із поезій Павла Думки»: «Вірші наших постів-селян, особливо таких талановитих та щирих як П. Думка, можуть мати важне значення в нашім народнім розвою...»

Понад чверть століття П. Думка підтримував вельми дружні стосунки з Іваном Франком. Листувався з ним, надавав йому неодноразово ма­теріальну допомогу від односельців, коли він важко захнорів у 1908 р., часто виступав на вічах і з'їздах української радикальної партії на захист великого титана української літератури.

Багатогранний письменницький талант П. Думки розкривається і в тому, що він писав також вірші для дітей. Про це переконливо свідчить лист П. Думки до О. Барвінського за 1890 р. Поет, як тільки ор­ганізувався дитячий журнал «Дзвіночок», надсилає цілий зошит дитя­чих творів. Однак із них побачив світ у журналі лише вірш «Циганя».  П. Думка присвятив вірш «Ниво наша золотая» О. Барвінському, що вперше надрукований у Тернополі у монографії «Богдан Хмельницький».

П. Думка листувався з І. Франком, М. Павликом, а також з Лесем Мартовичем, Олександром Барвінським, Василем Стефаником та ін.

Помер П. Думка 19 листопада 1918 р. у с. Драгоманівці. Похований у с. Купчинці. На його могилі споруджено скромний пам'ятник за старан­нями поета П. Тимочка і зятя П. Думки I. Краковського.

Вперше вибрані поезії і публіцистичні статті П. Думки побачили світ під назвою «Веснянка» у Львівському видавництві «Каменяр» (1971). Їх упорядкував і написав післямову дослідник-філософ із Купчинців Володимир Хома.