(Зібрані над Липою і Стрипою)
1
Попід плоти дресь Хрунище,
Скривив губи, носом свище —
Чи від панських то ковбасів,
Чи від хлопських обертасів?
2
Не смій, Хруню, з нами грати —
Будем буком завертати.
Ой запхався Хрунь в кутище,
У погане у коршмище.
3
Чогось Хруні потрухли,
Животи їм попухли,
На дурничку полетіли,
Честь і розум загубили.
4
Там над Стрипою крутою
Стоїть баба з коцюбою —
Жде, щоб Хруня повітати
І належну честь віддати…
1890 р.